Ч 1 ст 91 Коап

Кодекс Украины об административных нарушениях
Статья 91. Нарушение правил охраны и использования территорий и объектов природно-заповедного фонда

Осуществление в пределах территорий и объектов природно-заповедного фонда, их охранных зон, а также территорий, зарезервированных для последующего заповедания, запрещенной хозяйственной и иной деятельности, нарушение других требований режима этих территорий и объектов, самовольное изменение их границ, неприменение мер для предупреждения и ликвидации негативных последствий аварий или иного вредного воздействия на территории и объекты природно-заповедного фонда —

влекут наложение штрафа на граждан от десяти до двадцати четырех необлагаемых минимумов доходов граждан с конфискацией орудий и средств совершения правонарушения и незаконно добытых природных ресурсов или без таковой и на должностных лиц — от пятнадцати до тридцати необлагаемых минимумов доходов граждан с конфискацией орудий и средств совершения правонарушения и незаконно добытых природных ресурсов.

Кодекс РК Об административных правонарушениях
Статья 91. Нарушение законодательства Республики Казахстан о пенсионном обеспечении, а также неисполнение обязанностей по выплате государственных пособий

Сноска. Заголовок статьи 91 в редакции Закона РК от 28.12.2017 № 127-VI (вводится в действие по истечении десяти календарных дней после дня его первого официального опубликования).

1. Нарушение единым накопительным пенсионным фондом (добровольным накопительным пенсионным фондом) установленных законодательством Республики Казахстан о пенсионном обеспечении сроков и (или) порядка, и (или) условий осуществления пенсионных выплат, переводов, а также порядка заключения договоров о пенсионном обеспечении за счет добровольных пенсионных взносов –

влечет штраф на юридических лиц в размере четырехсот месячных расчетных показателей.

В пункт 2 предусмотрено изменение Законом РК от 02.08.2015 № 342-V (вводится в действие с 01.01.2020).

2. Непредставление, несвоевременное представление единым накопительным пенсионным фондом Государственной корпорации «Правительство для граждан» сведений о вкладчиках, присоединившихся к договору о пенсионном обеспечении за счет обязательных пенсионных взносов, обязательных профессиональных пенсионных взносов, а равно представление недостоверных сведений об указанных вкладчиках –

влекут штраф на юридическое лицо в размере ста месячных расчетных показателей.

3. Деяния, предусмотренные частью второй настоящей статьи, совершенные повторно в течение года после наложения административного взыскания, –

влекут штраф на юридическое лицо в размере двухсот месячных расчетных показателей.

4. Неисполнение обязанностей по выплате пенсий и государственных пособий в полном размере и (или) установленные сроки должностными лицами Государственной корпорации «Правительство для граждан» –

влечет штраф на должностных лиц в размере тридцати месячных расчетных показателей.

5. Осуществление единым накопительным пенсионным фондом или добровольным накопительным пенсионным фондом сделок и операций в нарушение законодательства Республики Казахстан о пенсионном обеспечении –

влечет штраф на юридических лиц – в размере четырехсот месячных расчетных показателей.

6. Неисполнение либо ненадлежащее исполнение физическим лицом, индивидуальным предпринимателем, частным нотариусом, частным судебным исполнителем, адвокатом, юридическим лицом обязанностей, предусмотренных законодательством Республики Казахстан о пенсионном обеспечении, совершенное в виде:

В подпункт 1) предусмотрено изменение Законом РК от 02.08.2015 № 342-V (вводится в действие с 01.01.2020).

1) непредставления в орган государственных доходов списков вкладчиков единого накопительного пенсионного фонда, в пользу которых взыскивается задолженность по обязательным пенсионным взносам, обязательным профессиональным пенсионным взносам;

В подпункт 2) предусмотрено изменение Законом РК от 02.08.2015 № 342-V (вводится в действие с 01.01.2020).

2) непредставления в органы государственных доходов расчетов по исчисленным, удержанным (начисленным) и перечисленным суммам обязательных пенсионных взносов, обязательных профессиональных пенсионных взносов в сроки, установленные законодательством Республики Казахстан о пенсионном обеспечении;

В подпункт 3) предусмотрено изменение Законом РК от 02.08.2015 № 342-V (вводится в действие с 01.01.2020).

3) неведения первичного учета исчисленных, удержанных (начисленных) и перечисленных обязательных пенсионных взносов, обязательных профессиональных пенсионных взносов по каждому работнику в соответствии с порядком, установленным законодательством Республики Казахстан;

В подпункт 4) предусмотрено изменение Законом РК от 02.08.2015 № 342-V (вводится в действие с 01.01.2020).

4) непредставления вкладчикам сведений об исчисленных, удержанных (начисленных) и перечисленных обязательных пенсионных взносах, обязательных профессиональных пенсионных взносах в сроки, установленные законодательством Республики Казахстан о пенсионном обеспечении;

Пункт 6 предусмотрено дополнить подпунктом 4-1) в соответствии с Законом РК от 02.08.2015 № 342-V (вводится в действие с 01.01.2020).

В подпункт 5) предусмотрено изменение Законом РК от 02.08.2015 № 342-V (вводится в действие с 01.01.2020).

5) неперечисления, несвоевременного и (или) неполного исчисления, удержания (начисления) и (или) уплаты (перечисления) обязательных пенсионных взносов, обязательных профессиональных пенсионных взносов в единый накопительный пенсионный фонд;

6) непрекращения всех расходных операций по кассе по распоряжению органов государственных доходов в случаях, предусмотренных законодательством Республики Казахстан о пенсионном обеспечении, –

7. Деяние, предусмотренное частью шестой настоящей статьи, совершенное повторно в течение года после наложения административного взыскания, –

В абзац второй пункта 7 предусмотрено изменение Законом РК от 02.08.2015 № 342-V (вводится в действие с 01.01.2020).

влечет штраф на физических лиц в размере десяти, на субъектов малого предпринимательства или некоммерческие организации – в размере двадцати, на субъектов среднего предпринимательства – в размере тридцати, на субъектов крупного предпринимательства – в размере пятидесяти процентов от суммы неперечисленных, несвоевременно и (или) неполно исчисленных, удержанных (начисленных) и (или) уплаченных (перечисленных) обязательных пенсионных взносов, обязательных профессиональных пенсионных взносов.

8. Неисполнение банками и организациями, осуществляющими отдельные виды банковских операций, обязанностей, установленных законодательством Республики Казахстан о пенсионном обеспечении, совершенное в виде:

1) неприостановления расходных операций по банковским счетам агентов – юридических лиц или индивидуальных предпринимателей, частных нотариусов, частных судебных исполнителей и адвокатов по распоряжению органов государственных доходов в случаях и порядке, предусмотренных законодательством Республики Казахстан о пенсионном обеспечении;

В подпункт 2) предусмотрено изменение Законом РК от 02.08.2015 № 342-V (вводится в действие с 01.01.2020).

2) неперечисления (незачисления), несвоевременного перечисления (позднее дня совершения операций по списанию денег с банковских счетов или следующего дня внесения наличных денег в банк или организацию, осуществляющую отдельные виды банковских операций) либо допущения ошибок при заполнении реквизитов платежного документа по вине банка или организации, осуществляющей отдельные виды банковских операций, при переводе в Государственную корпорацию «Правительство для граждан» суммы обязательных пенсионных взносов, обязательных профессиональных пенсионных взносов и пеней;

В подпункт 3) предусмотрено изменение Законом РК от 02.08.2015 № 342-V (вводится в действие с 01.01.2020).

3) неисполнения в порядке, установленном законодательством Республики Казахстан, инкассовых распоряжений органов государственных доходов на взимание сумм обязательных пенсионных взносов, обязательных профессиональных пенсионных взносов и пеней, –

влечет штраф в размере пяти процентов от суммы совершенных расходных операций по банковским счетам агентов за период неисполнения обязанностей, установленных законодательством Республики Казахстан о пенсионном обеспечении.

9. Объявление или опубликование единым накопительным пенсионным фондом или добровольным накопительным пенсионным фондом в средствах массовой информации рекламы, не соответствующей действительности на день опубликования, –

влечет штраф на юридических лиц в размере двухсот месячных расчетных показателей.

10. Несоответствие инвестиционной декларации добровольного накопительного пенсионного фонда требованиям, предусмотренным законодательством Республики Казахстан о пенсионном обеспечении, к ее содержанию –

влечет штраф на юридических лиц в размере ста месячных расчетных показателей.

11. Непредоставление, а равно неоднократное (два и более раза в течение двенадцати последовательных календарных месяцев) несвоевременное предоставление единым накопительным пенсионным фондом или добровольным накопительным пенсионным фондом, учредителями (акционерами) добровольного накопительного пенсионного фонда и (или) его аффилиированными лицами сведений или иной запрашиваемой информации —

влекут штраф на физических лиц в размере ста, на юридических лиц – в размере двухсот месячных расчетных показателей.

12. Предоставление единым накопительным пенсионным фондом или добровольным накопительным пенсионным фондом, учредителями (акционерами) добровольного накопительного пенсионного фонда и (или) его аффилиированными лицами недостоверной, а равно неполной отчетности, сведений или иной запрашиваемой информации –

влечет штраф на физических лиц в размере ста, на юридических лиц – в размере двухсот месячных расчетных показателей.

В примечание предусмотрено изменение Законом РК от 02.08.2015 № 342-V (вводится в действие с 01.01.2020).

Примечание. Для целей частей шестой и седьмой настоящей статьи лицо не подлежит привлечению к административной ответственности в случае, если сумма неперечисленных, несвоевременно и (или) неполно исчисленных, удержанных (начисленных) и (или) уплаченных (перечисленных) обязательных пенсионных взносов, обязательных профессиональных пенсионных взносов составляет менее одного месячного расчетного показателя, устанавливаемого в соответствии с законом, действующим на дату выявления административного правонарушения.

Сноска. Статья 91 с изменениями, внесенными законами РК от 17.11.2015 № 408-V (вводится в действие с 01.03.2016); от 28.12.2017 № 127-VI (вводится в действие по истечении десяти календарных дней после дня его первого официального опубликования).

Стаття 91. Порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 28.08.2018
  • вступив у чинність 06.03.1996

Ст. 91 КУпАП в останній чинній редакції від 16 лютого 2010 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Кодекс України про адміністративні правопорушення КУпАПП (статті 1 — 212-20)

Розділ II. Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність

II. Особлива частина

Глава 7. Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини

Стаття 91. Порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду

Здійснення в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об’єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев’яти до двадцяти чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.

Штрафы за браконьерство могут вырасти в десятки раз

Проблема нарушения правил рыболовства в Украине требует комплексного подхода. В рамках процесса реформирования отрасли Госрыбагентство предлагает воплотить ряд мер по усилению ответственности за нарушение правил, в том числе уголовной, и повышение суммы штрафов.

«Минимальные штрафы являются одной из причин того, почему и рыбаки-промысловики и рыбаки-любители и предприниматели, осуществляющие дноуглубительные работы, систематически нарушающих законодательство. Эксперты отрасли утверждают, что только за первое полугодие 2015 года чисто за браконьерство Украина потеряла около 50 млн. грн.» – заявил Председатель Госрыбагентства Ярема Ковалив.

В Рыбагентстве отмечают, что нарушение правил рыболовства сегодня в основном регулируется Коап, уголовная ответственность предусмотрена исключительно за грубые нарушения. Это также является проблемным аспектом действующего законодательства, поскольку в Законе отсутствуют четко определенные критерии «грубых нарушений», что позволяет почти все деяния квалифицировать как административные правонарушения.

Для решения существующих проблем Госрыбагентство подготовило проект Закона Украины «О внесении изменений в Уголовный кодекс украины, Кодекс Украины об административных правонарушениях и некоторые законодательные акты Украины относительно усиления ответственности за нарушение правил рыболовства и ведения работ на землях водного фонда» (изменения в УК – ст. 249, Коап – ст. 85, ст. 85 (1), ст. 86-1, ст. 87, ст. 88 (3), ст. 90, ст. 91-2 и уточнения положений Законов Украины «О животном мире» и «О рыбном хозяйстве, промышленном рыболовстве и охране водных биоресурсов»).

Законопроектом агентство намерено усилить ответственность за нарушение правил рыболовства, требований охраны среды их обитания, путей миграции, переселения, акклиматизации и скрещивания, а также загрязнение, проведение дноуглубительных, берегоукрепительных и гидромелиоративных работ.

«Если предприятие или рыбалка переступили черту закона, то на них будет ждать очень серьезный штраф, оплатив его раз-другой – желание нарушать больше не будет возникать. Вместе с тем Госрыбагентство максимально дерегулирует отрасль, создает условия, в которых можно честно и прозрачно заниматься промышленным ловом рыбы. Хочешь зарабатывать на этом деньги – государство идет тебе навстречу. Но, будь добр, делай это в рамках закона!» — прокомментировал Ярема Ковалив.

В частности, предложено ввести уголовную ответственность за часть грубых нарушений, которые были совершены особо опасным путем (електролов, промысел с применением огнестрельного оружия, взрывчатых и ядовитых веществ). Кроме того, ст. 249 добавляется п.3 и п.4. Согласно им, те рыбаки, которые будут находиться на водоеме или в прибрежной защитной полосе с запрещенными орудиями лова получат наказание в виде ограничения свободы на срок до 5 лет или лишение свободы на срок до 3 лет. На рыбаков, которые будут осуществлять вылов рыбы с использованием электроудочки, огнестрельного оружия, взрывчатых или ядовитых веществ будет наложено наказание в виде лишения свободы на срок от 2 до 5 лет.

Госрыбагентство предлагает увеличить суммы штрафов за правонарушения в десятки раз. За незаконное занятие рыбным промыслом сумма повышается с 100-200 необлагаемых налогом минимумов (1700-3400 грн) до 2 тыс. – 5 тыс. (34 тыс. – 85 тыс. грн). За деяния, повлекшие тяжкие последствия – от 3400-6800 грн увеличивается до 119 000-255 000 грн. Кроме того, предоставляется четкое разъяснение понятия тяжких последствий как таковых, что в 500 и более раз превышают неналоговый минимум доходов граждан, то есть 8500 грн и более.

В проекте изменений в Коап также существенно повышается ответственность за нарушение правил использования объектов животного мира, в том числе и для должностных лиц. За нарушение правил рыболовства (ст. 85, ч. 1) штраф увеличивается с 34-170 грн. к 680-2550 грн. для граждан с 170-510 грн до 3400-5100 грн для должностных лиц. В ч. 5 данной статьи вводится понятие повторного грубого нарушения, за которое предусмотрен штраф от 400 до 750 необлагаемых минимумов (6800 – 12 750 грн) с конфискацией средств совершения правонарушения. Для должностных лиц штраф есть в 2 раза выше: 13 600 – 25 500 грн.

Отдельно законом предусмотрено наказание за осуществление дноуглубительных работ без разрешения. В эту категорию подпадают лица, что без проведения экспертизы выполняют строительные работы, добывают песок или гравий, прокладывают кабели, трубопроводы и другие коммуникации, которые влияют или могут повлиять на состояние рыбного хозяйства. Сумма штрафа по ст. 87 составляет от 8330 до 16 830 грн.

Отдельно выделяются нарушения по вылову осетровых видов рыб как национального достояния Украины. Нововведением является ответственность за незаконный ввоз, вывоз, хранение с целью сбыта и торговлю осетровых. Такой вид нарушения теперь влечет за собой штраф от 700 до 1300 необлагаемых минимумов (11 900 – 22 100 грн.). За повторное нарушение, совершенное в течение года штраф увеличивается вдвое – 1600-2500 необлагаемых минимумов, что составляет 27 200 – 42 500 грн.

Как рыбакам-промысловикам, так и рыболовам-любителям, что превышают лимит на использование природных ресурсов, отныне придется также платить больше, согласно ст. 91-2: от 153 до 510 грн, ранее сумма штрафа составляла 51 – 306 грн.

Юридична відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ України

Ефективність правових приписів значною мірою визначається ефективністю відповідальності за їхнє порушення. Статтею 64 ЗУ «Про ПЗФ України» — «Види відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд» — передбачено: «Порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

а) нецільовому використанні територій та об’єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду;

б) здійсненні в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності;

в) організації на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків;

г) невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду;

д) порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

е) порушенні вимог щодо використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

є) перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушенні вимог наданих дозволів на використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

ж) псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу;

з) самочинній зміні меж, відведенні територій та об’єктів природно-заповідного фонду для інших потреб.

Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про природно-заповідний фонд».

Отже, вказана стаття має подвійне значення: визначає види юридичної відповідальності, до яких можуть притягатися особи, винні у порушенні законодавства про ПЗФ, а також дає орієнтовний перелік діянь, за які вона наступає.

Треба зазначити, що п. 7 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про ПЗФ України» передбачено, що збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення і пошкодження заповідних природних комплексів та об’єктів.

Таким чином, порушення законодавства про ПЗФ повинно тягнути за собою підвищену, порівняно з поресурсовим законодавством, відповідальність внаслідок значної екологічної цінності цих об’єктів.

На сьогодні найпоширенішим видом відповідальності за екологічні правопорушення залишається адміністративна відповідальність. КУпАП передбачено відповідальність за такі правопорушення у сфері заповідної справи: ст. 77-1 КУпАП «Самовільне випалювання рослинності або її залишків»; ст. 88-1 КУпАП «Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах» та ст. 91 КУпАП «Порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду».

Разом з тим слід наголосити, що об’єктом правопорушення, передбаченого ст.ст. 77-1 та 88-1 КУпАП, є інші об’єкти правової охорони, а вчинення порушення в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду розглядається лише як кваліфікуюча ознака цих статей. Стаття 91 КУпАП розглядає як об’єкт правопорушення саме території та об’єкти ПЗФ: «Здійснення в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об’єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев’яти до двадцяти чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів».

Таким чином, ст. 91 КУпАП являє собою універсальну статтю, за якою здійснюється притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про ПЗФ.

Питання кримінальної відповідальності за порушення законодавства про ПЗФ передбачені ст. 252 КК України «Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду»:

1. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим загально-небезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років».

Таким чином, території, взяті під охорону держави, та об’єкти природно-заповідного фонду розглядаються в цій статті як самостійні об’єкти злочинного посягання.

Іншими статтями Кримінального кодексу України завдання шкоди об’єктам природно-заповідного фонду України розглядається як одна з кваліфікуючих ознак. Зокрема, до них відносяться ст. 248 КК України «Незаконне полювання», ст. 246 КК України «Незаконна порубка лісу», ст. 240 КК України «Порушення правил охорони або використання надр».

Притягнення до відповідальності — дисциплінарної, адміністративної або кримінальної — не позбавляє особу від необхідності компенсувати завдану нею шкоду.

ЗУ «Про ПЗФ України» в ст. 65 — Особливості застосування цивільної відповідальності — визначено, що: «Розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об’єктів, що проводиться відповідно до цього закону, та спеціальних такс, які затверджуються КМ України».

На виконання положень цієї статті Постановою КМ України затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, які включають такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об’єктам природно-заповідного фонду юридичними і фізичними особами внаслідок:

— незаконної рубки або пошкодження деревних видів рослин і таких, що мають здерев’яніле стебло, до ступеня припинення росту;

— пошкодження деревних видів рослин і таких, що мають здерев’яніле стебло, до ступеня неприпинення росту;

— знищення або пошкодження лісових культур, молодняку природного походження, самосіву на площах, призначених для лісовідновлення, сіянців і саджанців у розсадниках та на плантаціях, газонів і квітників;

— знищення або пошкодження трав’яного покриву;

— незаконного збору (або знищення) дикорослих нижчих і вищих трав’янистих рослин, їхніх квітів і плодів, ягід, горіхів, лікарської та технічної сировини, живиці та інших деревних соків, лісової підстилки, другорядних лісових матеріалів, грибів;

— незаконного добування чи знищення тварин, пошкодження або знищення їхніх жител, місць перебування і розмноження;

— пошкодження карстово-спелеологічних, геологічних та гідрологічних об’єктів;

— проїзду транспорту, прольоту та посадки літальних апаратів;

— самовільного використання їхніх земель;

— знищення або пошкодження інформаційно-охоронних та інших знаків;

— знищення або пошкодження осушувальних канав, дренажних і протиерозійних систем, шляхів, рекреаційних об’єктів та інших споруд.

Крім того, частково чинними, незважаючи на деяке дублювання із наведеною постановою, залишаються такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України, затверджені Постановою КМ України № 287 від 19 квітня 1993 р.

Питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності регулюються трудовим законодавством та, на думку деяких дослідників, не мають великого значення для реалізації екологічного законодавства у сфері заповідної справи. Так, О.М. Ковтун, вказуючи на низьку ефективність дисциплінарної відповідальності, зазначала: «Дисциплінарне стягнення за порушення законодавства про ПЗФ може накладатися лише в тому разі, якщо дії з охорони та використання територій та об’єктів ПЗФ, відтворення їх природних комплексів є службовим обов’язком працівника.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Відсутня статистика накладення дисциплінарних стягнень за порушення природно-заповідного законодавства, а тому важко визначити їх динаміку, ефективність впливу.

За даними директорів природно-заповідних установ, протягом 2001-2007 років накладено дисциплінарних стягнень на працівників: Яворівського національного природного парку — 67, природного заповідника «Горгани» — 58, національного природного парку «Святі гори» — 25. Причому у жодному випадку як дисциплінарне стягнення не застосовувалося звільнення».

Разом з тим застосування заходів дисциплінарної відповідальності до співробітників ПЗФ має велике значення для забезпечення законності в їхній діяльності.