Ч 2 ст 1624 коап

Ч 2 ст 1624 коап

  • Автострахование
  • Жилищные споры
  • Земельные споры
  • Административное право
  • Участие в долевом строительстве
  • Семейные споры
  • Гражданское право, ГК РФ
  • Защита прав потребителей
  • Трудовые споры, пенсии
  • Главная
  • Статья 16.24 КоАП РФ. Незаконные операции с временно ввезенными транспортными средствами

Кодекс РФ об административных правонарушениях:

Статья 16.24 КоАП РФ. Незаконные операции с временно ввезенными транспортными средствами

1. Использование временно ввезенных транспортных средств международной перевозки во внутренних перевозках по таможенной территории Таможенного союза либо их передача во владение или в пользование, продажа либо распоряжение ими иным способом в нарушение установленных ограничений на пользование и распоряжение такими транспортными средствами —

влечет наложение административного штрафа на граждан в размере от одной тысячи пятисот до двух тысяч пятисот рублей; на должностных лиц — от пяти тысяч до двадцати тысяч рублей; на юридических лиц — от пятидесяти тысяч до трехсот тысяч рублей.

2. Передача права пользования или иное распоряжение временно ввезенными физическими лицами транспортными средствами без соблюдения условий, установленных таможенным законодательством Таможенного союза, —

влечет наложение административного штрафа на граждан в размере от одной тысячи пятисот до двух тысяч пятисот рублей с конфискацией транспортных средств, явившихся предметами административного правонарушения, или без таковой либо конфискацию предметов административного правонарушения.

Вернуться к оглавлению : КоАП РФ с последними изменениями (в действующей редакции)

Некоторые разъяснения по применению главы 16 Особенной части Кодекса РФ об административных правонарушениях содержатся в п.п. 27 – 33 постановления Пленума Верховного Суда РФ от 24.10.2006 N 18 «О некоторых вопросах, возникающих у судов при применении Особенной части Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях»

Постанова № 75524770, 25.07.2018, Балтський районний суд Одеської області

1) ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У М.КИЄВІ

25 липня 2018 року м.Балта Одеської області

Суддя Балтського районного суду Одеської області Ільніцька О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Балтського ВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, який притягувався до адміністративної відповідальності протягом року за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,

— за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

24.05.2018 року близько 19:00 год. гр. ОСОБА_1, знаходячись за місцем мешкання, вчинив сварку відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2, в ході якої висловлювався на її адресу брутальною лайкою.

В судовому засіданні правопорушник свою вину визнав, пояснивши, що 24.05.2018 року він, знаходячись за місцем мешкання, висловлювався брутальною лайкою на адресу його дружини гр. ОСОБА_2

Крім визнання вини ОСОБА_1, його вина у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 173-2 ч. 2 КУпАП, підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 082869 від 19.06.2018 р.

Довідкою про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_2, згідно якої ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно його дружини гр. ОСОБА_2

Письмовими поясненнями ОСОБА_2 про те, що 24.05.2018 року в с. Кармелюківка Балтського району Одеської області за місцем мешкання у неї виникла сварка з її чоловіком ОСОБА_1, який висловлювався на її адресу брутальною лайкою.

Згідно перевірки на особу ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності протягом року за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 2 КУпАП, а саме повторно протягом року вчинив насильство в сім’ї, тобто умисний психологічний тиск, образи.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» належить стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 352,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2 ч. 2 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді громадських робіт терміном 40 год.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 352,40 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ / ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів.

Використовуючи YouControl, ви зможете глибоко аналізувати ваших контрагентів:

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора

Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”

Переглянути наявність і термін дії ліцензій

Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є

Постанова № 75656978, 27.07.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

1) ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У М.КИЄВІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27 липня 2018 рокуСправа №: 695/1624/18

Номер провадження 3/695/944/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2018 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

з участю прокурора: Лук’яненка А.В.

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, солдата військової частини А1402, водій-електрик, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, інн: НОМЕР_1

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП ,-

15.08.2016 ОСОБА_1 з Міністерством оборони України в особі військової частини-польова пошта В0963 уклав контракт про проходження громадянами У країни військової служби у Збройних Силах У країни.

Згідно наказу ТВО першого заступника начальника Генерального штабу ЗС України солдат ОСОБА_1 призначений водієм-електриком контрольно-перевірочної обслуги відділення технічного обслуговування та ремонту військової частини А1659 військової частини А1402, яка дислокується за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 98.

Наказом командира військової частини А1402 №103 від 11.05.2018 солдат ОСОБА_1 призначений до вибуття у відрядження до Об’єднаного командного пункту об’єднаних сил (до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та беруть безпосередню участь в операції об’єднаних сил), з метою виконання службових (бойових) завдань з 12 травня 2018 року.

11.05.2018 о 14 год. 05 хв. під час загального шикування військовослужбовців зазначений наказ був доведений до осіб, які вибувають у відрядження, у тому числі і до ОСОБА_1 Будучи ознайомлений з наказом про вибуття у відрядження ОСОБА_1 демонстративно відмовився поставити свій підпис про доведення наказу та отримати документи на відрядження.

Незважаючи на вимогу ч. 3 ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якої військовослужбовець повинен беззастережно виконувати накази командирів (начальників), ОСОБА_1 відмовився виконувати доведений йому в порядку ч. 2 ст. 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, наказ командира (начальника), тобто законну вимогу командира (начальника), та не вибув у відрядження.

Згідно рапорта від 14.05.2018 командира військової частини А1659 підполковника ОСОБА_2 солдат ОСОБА_1 не прибув у відрядження для подальшого проходження військової служби.

Викладене свідчить про відмову від виконання законних вимог командира (начальника) в умовах особливого періоду військовослужбовцем солдатом ОСОБА_1

ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, у порушення статутних вимог, недбало поставився до виконання покладених на нього обов’язків військової служби, категорично відмовився від виконання законних вимог командира (начальника) в умовах особливого періоду, а саме: вибути у відрядження 12.05.2018р. до Об’єднаного командного пункту об’єднаних сил (до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та беруть безпосередню участь в операції об’єднаних сил), з метою виконання службових (бойових) завдань, чим заподіяв шкоду охоронюваним законом інтересам військової служби, яка виявилась у підриві бойової готовності підрозділу, невиконанні обов’язків військової служби, зухвальством, винятковим цинізмом, поданням негативного прикладу для інших військовослужбовців та порушенні військової дисципліни у зв’язку з чим вчинив відмову від виконання законних вимог командира (начальника) в умовах особливого періоду.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що не зміг відбути у відрядження в зв’язку з сімейними обставинами, оскільки повинен доглядати за донькою, так як він проживає окремою сім’єю, про що останній пояснював командиру ОСОБА_3 Але на це ніхто не реагував і далі відправляли його у відрядження. ОСОБА_1 надавав свідоцтво про народження дитини та довідку про перебування у цивільному шлюбі. При складанні протоколу він присутній не був, а пояснення писав у військовій частині чому не відбував у відрядження, але йому надали відповідь, що недостатньо документів. У судовому порядку останній не оскаржував дії командування частини.

У судовому засіданні захисник правопорушника ОСОБА_1 – ОСОБА_4 пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення складений неналежним чином та не може слугувати доказом. Він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Жодних відміток, що ОСОБА_1 роз’яснені його права немає.

Прокурор Лук’яненко А.В. просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відмову від виконання законних вимог командира (начальника). Зазначив, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, оскільки отримавши наказ не вибув у відрядження. ОСОБА_1 була надана можливість ознайомитись з протоколом про адміністративне правопорушення, але він відмовився, тут же йому була вручена копія. ОСОБА_1 був повідомлений про те, що на нього складений протокол. Протокол був складений 31.05.2018р. у м. Черкаси.

Суд, заслухавши особу, що притягується до адмінінстративної відповідальності, захисника, прокурора, вивчивши матеріали справи, встановив наступне: Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період — період функціювання національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період — це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

У такий спосіб, з моменту видання указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №1126-УІІ від 17.03.2014 на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов’язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов’язків військової служби (відпустка, перебування на лікуванні тощо).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов’язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.

Відповідно до ст. ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов’язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок; піклуватися про збереження свого здоров’я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Відповідно до ст. ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна — це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов’язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом добового (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою часті тою. якщо перебування там відповідає обов’язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов’язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов’язки не були пов’язані з військовою службою; під час виконання обов’язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку. Отже вважає, що гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, як відмова від виконання законних вимог командира (начальника) в умовах особливого періоду.

Винність ОСОБА_1 стверджується зібраними по справі доказами:

– копією контракту про проходження громадянином України військової служби у Збройних Силах України на посаді осіб рядового складу;

– копією витягу з наказу № 103 від 11.05.2018р. командира військової частини А1402 (по стройовій частині) про вибуття у відрядження;

– копією наказу № 240 від 03.04.2018р.про призначення адміністрації зведеного підрозділу військової частини А1402;

– письмовими поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_6;

– копією рапорту від 14.05.2018р. про неприбуття у відрядження ОСОБА_1

– копією витягу з наказу командира військової частини А1402 «Про призначення службового розслідування»;

– копією акту службового розслідування від 21.05.2018р.;

– протоколом про адміністративне правопорушення № 28 від 31 травня 2018 року.

Зі службової картки військовослужбовця ОСОБА_1 вбачається, що він схильний до порушення військової дисципліни.

Згідно ст. 34 КУпАП, обставин, що пом’якшують відповідальність суд не встановив.

Згідно ст. 35 КУпАП, обставин, які обтяжують відповідальність суд не встановив.

Також суд зазначає, що ОСОБА_1 було в судовому засіданні роз’яснено його права та ознайомлено з протоколом. При цьому вимоги до протоколу, передбачені ст. 256 КУпАП, особою, що складала протокол дотримані належним чином, в тому числі і фіксація відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з протоколом.

Приймаючи до уваги обставини вчинення правопорушення, особу винного, суд вважає, що до нього слід застосувати стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», передбачено справляння судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати що становить – 352,40 грн.

Керуючись ст. 172-10,283,284 КУпАП, суд, —

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 285 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4845,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 грн. Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.

Решение Санкт-Петербургского городского суда от 20 июля 2017 г. по делу N 12-1624/2017

Решение Санкт-Петербургского городского суда от 20 июля 2017 г. по делу N 12-1624/2017

Судья Санкт-Петербургского городского суда Куприк С.В., рассмотрев 20 июля 2017 года в открытом судебном заседании в помещении суда при секретаре Костине Ф.В., административное дело по жалобе на постановление судьи Приморского районного суда города Санкт-Петербурга от 03 мая 2017 года в отношении

Яценко К. А., «дата» года рождения, уроженки «адрес» края, проживающей по адресу: «адрес», «адрес»;

Постановлением судьи Приморского районного суда Санкт-Петербурга от 03 мая 2017 года Яценко К.А. признана виновной в совершении административного правонарушения, предусмотренного ч.2 ст.12.27 КоАП РФ, и ей назначено административное наказание в виде лишения права управления транспортными средствами на срок 1 (один) год.

Вина Яценко К.А. установлена в том, что она, являясь водителем, в нарушение Правил дорожного движения РФ, оставила место дорожно-транспортного происшествия, участником которого она являлась, а именно:

07 марта 2017 г., около 23 часов 50 минут, в Санкт-Петербурге, Яценко К.А, управляла автомашиной марки «Тойота Приус» г.р.з. » . «, при движении по прилегающей территории в сторону пр.Королева, уд. 51 к.1 по пр.Королева совершила столкновение с автомашиной марки » Мицубиши Ланцер» г.р.з. » . » под управлением » . » С.В., после чего, оставила место ДТП, участником которого являлась, нарушила п.п.2.5 и п. 2.6.1 ПДД РФ.

Защитник Яценко К.А. — Тютина И.С. обратилась в Санкт-Петербургский городской суд с жалобой, в которой просит постановление отменить, производство по делу прекратить.

В обоснование доводов жалобы указала, что вывод суда о наличии события и состава административного правонарушения в действиях Яценко К.А. является необоснованным, и материалами дела не подтвержден. Материалы дела не подтверждают, что 07.03.2017 г. Яценко К.А. участвовала в ДТП, из представленных документов не следует, что причинен какой -либо ущерб иному транспортному средству. Протокол об административном правонарушении не соответствует требованиям ст. 28.2 КоАП РФ и противоречит иным материалам дела, поскольку не содержит сведений о месте нахождения собственника автомобиля Лансер, сведения о причиненном ущербе, в нем не отражены потерпевшие и свидетели. Рапорт инспектора о наличии повреждений носит характер предположения, а потому не может служить достоверным доказательством виновности Яценко К.А. Справка о ДТП от 07.03.2017 г. содержит дополнительные записи, внесенные после ее составления. Судом немотивированно отклонено ходатайство о вызове в судебное заседание для допроса понятых, участвовавших при составлении схемы ДТП.

В судебное заседание потерпевший » . » С.В. и Яценко К.А. не явились, согласно материалам дела о времени и месте рассмотрения жалобы извещены надлежащим образом, ходатайств об отложении судебного заседания не заявляли, в связи с чем, полагаю возможным рассмотреть жалобу в их отсутствие.

В судебном заседании защитник Яценко К.А. — Тютина И.С. доводы жалобы поддержала в полном объеме, дополнительно указав, что в случае оставления жалобы без удовлетворения, просит изменить назначенное наказание Яценко К.А. на административный арест.

Проверив материалы дела, изучив доводы жалобы, выслушав защитника, считаю, что жалоба не подлежит удовлетворению

В соответствии с ч.2 ст.12.27 КоАП РФ оставление водителем в нарушение Правил дорожного движения места дорожно-транспортного происшествия, участником которого он являлся, влечет лишение права управления транспортными средствами на срок от одного года до полутора лет или административный арест на срок до пятнадцати суток.

Согласно п. 2.5 Правил дорожного движения Российской Федерации (далее — Правила) при дорожно-транспортном происшествии водитель, причастный к нему, обязан немедленно остановить (не трогать с места) транспортное средство, включить аварийную сигнализацию и выставить знак аварийной остановки в соответствии с требованиями пункта 7.2 Правил, не перемещать предметы, имеющие отношение к происшествию.

Действия водителей, если в результате дорожно-транспортного происшествия (далее ДТП) вред причинен только имуществу, регламентированы п. 2.6.1 ПДД РФ.

Факт совершения Яценко К.А. административного правонарушения, предусмотренного ч.2 ст.12.27 КоАП РФ, подтверждается протоколом по делу об административном правонарушении от 21.03.2017 года, схемой места ДТП; рапортом сотрудника ГИБДД о совместном осмотре автомашин; показаниями потерпевшего » . » С.В. допрошенного в ходе рассмотрения дела судьей районного суда, а также иными материалами дела, исследованными в ходе судебного разбирательства судьей районного суда.

В ходе рассмотрения дела судьей районного суда собранные по делу об административном правонарушении доказательства были исследованы и оценены в совокупности с другими материалами дела в соответствии с требованиями ст.26.11 КоАП РФ.

Доказательства в совокупности с очевидностью свидетельствуют о вине Яценко К.А. в совершении правонарушения, предусмотренного ч.2 ст. 12.27 КоАП РФ.

Имеющиеся в деле доказательства получены с соблюдением закона, являются относимыми, допустимыми, совокупность которых с очевидностью свидетельствует о том, что 07 марта 2017 г., около 23 часов 50 минут, в Санкт-Петербурге, Яценко К.А, управляла автомашиной марки «Тойота Приус» г.р.з. о118см 90, при движении по прилегающей территории в сторону пр.Королева, уд. 51 к.1 по пр.Королева совершила столкновение с автомашиной марки » Мицубиши Ланцер» г.р.з. т 728со 47 под управлением » . » С.В., после чего, оставила место ДТП, участником которого являлась, нарушив п.п.2.5 и п. 2.6.1 ПДД РФ.

Согласно п. 85 Приказа МВД России от 02.03.2009 N 185 «Об утверждении Административного регламента Министерства внутренних дел Российской Федерации исполнения государственной функции по контролю и надзору за соблюдением участниками дорожного движения требований в области обеспечения безопасности дорожного движения» при визуальном исследовании документов, осмотре транспортного средства осуществляется сверка фотографий, записей в документах с фактическими данными, сопоставление записей, выявление исправлений, потертостей, повреждений, изменения маркировочных обозначений, государственных регистрационных знаков, других признаков подделки.

Оценивая рапорт инспектора ГИБДД с фотофиксацией о совместном осмотре автомашин, участвовавших в ДТП, в совокупности с иными доказательствами по делу об административном правонарушении однозначно следует, что повреждения автомобилей находятся в сопоставимой плоскости и получены в ДТП имевшим место 07.03.2017 года, при обстоятельствах установленных постановлением судьи районного суда.

Действия Яценко К.А. выразившиеся в оставлении в нарушение Правил дорожного движения места дорожно-транспортного происшествия, участником которого она являлась, образуют объективную сторону состава административного правонарушения, предусмотренного ч.2 ст.12.27 КоАП РФ.

А потому, квалификация действий Яценко К.А. по ч.2 ст.12.27 КоАП РФ осуществлена правильно, так как она в нарушение требований п. 2.5 ПДД РФ оставила место ДТП, участником которого она являлась.

При рассмотрении дела судьей районного суда на основании полного и всестороннего исследования собранных по делу доказательств установлены все юридически значимые обстоятельства совершения указанного выше административного правонарушения и сделан обоснованный вывод о доказанности вины Яценко К.А. в его совершении.

Протокол об административном правонарушении составлен уполномоченным должностным лицом, его содержание и оформление соответствуют требованиям ст.28.2 КоАП РФ, сведения, необходимые для правильного разрешения дела, в протоколе отражены, оснований сомневаться в достоверности и допустимости данных сведений не имеется. Каких-либо существенных нарушений при его составлении не усматриваю.

Сведений о какой-либо заинтересованности должностного лица, составившего протокол об административном правонарушении, находившегося при исполнении служебных обязанностей, по делу не установлено, Яценко К.А. не заявлено, поэтому оснований ставить под сомнение факты, указанные должностным лицом в протоколе об административном правонарушении не имеется.

Довод жалобы о том, что судья районного суда отказал в удовлетворении ходатайства о вызове для допроса свидетелей, нельзя признать состоятельным, поскольку по смыслу ст. 24.4 КоАП РФ, судья вправе как удовлетворить, так и отказать в удовлетворении ходатайства (в зависимости от конкретных обстоятельств дела). Выводы судьи об отказе в удовлетворении ходатайства мотивированы в определении от 02 мая 2017 г., Доказательства, содержащиеся в деле, явились достаточными для всестороннего, полного и объективного выяснения обстоятельств настоящего дела и установления вины Яценко К.А в совершении правонарушения, предусмотренного ч. 2 ст. 12.27 КоАП РФ.

В соответствии с общими правилами назначения административных наказаний административное наказание за совершение административного правонарушения назначается в пределах, установленных законом, предусматривающим ответственность за данное административное правонарушение в соответствии с КоАП РФ (ч. 1 ст. 4.1 КоАП РФ).

Административное наказание назначено Яценко К.А. в пределах санкции статьи, в соответствии с требованиями ст. ст. 3.1, 3.8 и ст. 4.1 КоАП РФ, с учетом всех обстоятельств дела, данных о личности, характера совершенного правонарушения, объектом которого является безопасность дорожного движения. Назначенное наказание является справедливым, соразмерным тяжести совершенного правонарушения, его последствиям, в связи с чем, не усматриваю оснований для его изменения. При этом суд учитывает, что наказание Яценко К.А. назначено в минимальном размере.

Наказание в виде административного ареста является более суровым наказанием, ухудшающим положение лица, в отношении которого ведется производство по делу об административном правонарушении, является несоразмерным совершенному правонарушению.

Таким образом, при производстве по данному делу юридически значимые обстоятельства судьей районного суда определены правильно, представленным доказательствам дана надлежащая правовая оценка, применен материальный закон, регулирующий возникшие правоотношения, нарушений норм процессуального права не допущено, в связи с чем, законных оснований для отмены вынесенного постановления не имеется.

Нарушений процессуальных требований КоАП РФ в ходе производства по настоящему делу не усматриваю.

С учётом изложенного и, руководствуясь п.1 ч.1 ст.30.7 КоАП РФ,

Постановление судьи Приморского районного суда Санкт-Петербурга от 03 мая 2017 года, вынесенное в отношении Яценко К. А. по делу об административном правонарушении, предусмотренном ч.2 ст. 12.27 КоАП РФ, — оставить без изменения, жалобу защитника Тютиной Т.И. — без удовлетворения.

Судья С.В. Куприк

Откройте актуальную версию документа прямо сейчас или получите полный доступ к системе ГАРАНТ на 3 дня бесплатно!

Если вы являетесь пользователем интернет-версии системы ГАРАНТ, вы можете открыть этот документ прямо сейчас или запросить по Горячей линии в системе.

Ч 2 ст 1624 коап

Завитинский районный судебный участок

О П Р Е Д Е Л Е Н И Е

о передаче материалов административного дела по подсудности

27 мая 2015 года г. Завитинск.

И.о. мирового судьи Амурской области по Завитнискому районному судебному участку Шагжиев С.Б., при секретаре Косяченко М.А.,

рассмотрев материалы об административном правонарушении в отношении Хрущева Д.Г., привлекаемого к административной ответственности по ст.12.8 ч.1 КоАП РФ

У С Т А Н О В И Л:

Инспектором ДПС ОГИБДД ОМВД по Завитинскому району Амурской области лейтенантом полиции Сиротюком Е.Ю. 10 мая 2015 года составлен протокол об административном правонарушении в отношении Хрущева Дмитрия Григорьевича за совершение им административного правонарушения, предусмотренного ст. 12.8 ч.1 КоАП РФ.

22 мая 2015 года от Хрущева Д.Г. поступило письменное ходатайство о направлении материалов административного дела по месту его жительства: г. Благовещенск Амурской области ул. Политехническая д.186 кв.62

Как видно из материалов дела об административном правонарушении факт управления автомобилем Хрущевым Д.Г установлен на ул. Чапаева,15 г. Завитинске Амурской области.

В силу ч.1 ст. 29.5 КоАП РФ, дело об административном правонарушении рассматривается по месту его совершения. По ходатайству лица, в отношении которого ведется производство по делу об административном правонарушении, дело может быть рассмотрено по месту жительства данного лица.

Таким образом, данное дело об административном правонарушении в отношении Хрущева Д.Г.. подлежит рассмотрению мировым судьей Благовещенского городского судебного участка № 2 Амурской области

На основании изложенного, руководствуясь ст.29.1, ч.1 ст. 29.5, 29.9 КоАП РФ,

О П Р Е Д Е Л И Л:

Ходатайство Хрущева Д.Г., привлекаемого к административной ответственности по ст. 12.8 ч. 1 КоАП РФ,- удовлетворить.

Направить материалы дела об административном правонарушении в отношении Хрущева Д.Г., привлекаемого к административной ответственности по ст. 12.8 ч. 1 КоАП РФ, для рассмотрения мировым судьей Благовещенского городского судебного участка № 2 Амурской области, по подсудности.

Срок привлечения к административной ответственности приостановить с 22 мая 2015 года до момента получения материалов дела мировым судьей Благовещенского городского судебного участка № 2 Амурской области.

Копию данного определения направить ОГИБДД ОМВД по Завитинскому району Амурской области, Хрущеву Д.Г. для сведения.

Определение не обжалуется, как не препятствующее дальнейшему движению дела