264 ст часть 2

Какое будет наказание по ст. 264 ч. 2?

Здравствуйте!9 мая этого года ехали с другом на мотоцикле в состоянии алкогольного опьянения,друг сел сам-его отговаривали!

На повороте нас занесло,я не справился с управлением и нас боком протащило метров 20 по песку,в результате чего друг получил травмы(сломал рёбра и повредил печень).

Сейчас дело передали в суд друг претензий не имеет так как я оплачиваю ему лечение(есть расписка).Ранее не судим и не привлекался,прав нет. Какое наказание мне грозит.

Ответы юристов (6)

Вячеслав, согласно Уголовному Кодексу РФ:

Статья 264. Нарушение правил дорожного движения и эксплуатации транспортных средств

1. Нарушение лицом, управляющим автомобилем, трамваем либо другим
механическим транспортным средством, правил дорожного движения или
эксплуатации транспортных средств, повлекшее по неосторожности
причинение тяжкого вреда здоровью человека, — наказывается ограничением свободы на срок до пяти лет, либо арестом на
срок до шести месяцев, либо лишением свободы на срок до двух лет с
лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет или
без такового.

2. Деяние, предусмотренное частью первой настоящей статьи,
совершенное лицом, находящимся в состоянии опьянения, повлекшее по
неосторожности причинение тяжкого вреда здоровью человека, — наказывается лишением свободы на срок до трех лет с лишением права
управлять транспортным средством на срок до трех лет.

То что Вы оплачиваете лечение друга, и ранее не были судимы, суд это учтет.

Но всё же советую Вам нанять адвоката. Удачи!

Есть вопрос к юристу?

Здравствуйте! Вам грозит наказание в пределах санкции ч.2 ст.264 УК РФ

2. Деяние, предусмотренное частью первой настоящей статьи, совершенное лицом, находящимся в состоянии опьянения, повлекшее по неосторожности причинение тяжкого вреда здоровью человека, —

наказывается принудительными работами на срок до трех лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет либо лишением свободы на срок до четырех лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет.

при вынесении приговора будут учтены обстоятельства смягчающие наказание, в том числе и отсутствие претензий потерпевшего. Скорей всего будет назначено основное наказание в виде лишения свободы с применением ст.73 УК РФ условно и лишение права управления транспортным средством на определенный срок в качестве дополнительного наказания.

Статья 264. Нарушение правил дорожного движения и эксплуатации транспортных средств

1. Нарушение лицом, управляющим автомобилем, трамваем либо другим механическим транспортным средством,

правил дорожного движения или эксплуатации транспортных средств, повлекшее по неосторожности причинение тяжкого вреда здоровью человека, —

наказывается ограничением свободы на срок до трех лет, либо принудительными работами на срок до двух лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет или без такового, либо арестом на срок до шести месяцев, либо лишением свободы на срок до двух лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет или без такового.

2.Деяние, предусмотренное частью первой настоящей статьи, совершенное лицом, находящимся в состоянии опьянения, повлекшее по неосторожности причинение тяжкого вреда здоровью человека, —

наказывается принудительными работами на срок до трех лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет либо лишением свободы на срок до четырех лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет.

Если друг не писал заявление в полицию и / или исковое заявление в суд, а вы ему оплачиваете по расписке лечение, тогда скорее в соответствии со статьей ч.1.ст.12.8 КоАП РФ управление транспортным средством водителем, находящимся в состоянии опьянения, влечет лишение права управления транспортными средствами на срок от полутора до двух лет.

Статья 264. Нарушение правил дорожного движения и эксплуатации транспортных средств

1. Нарушение лицом, управляющим автомобилем, трамваем либо другим механическим транспортным средством, правил дорожного движения или эксплуатации транспортных средств, повлекшее по неосторожности причинение тяжкого вреда здоровью человека, — наказывается ограничением свободы на срок до пяти лет, либо арестом на срок до шести месяцев, либо лишением свободы на срок до двух лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет или без такового.
2. Деяние, предусмотренное частью первой настоящей статьи, совершенное лицом, находящимся в состоянии опьянения,повлекшее по неосторожности причинение тяжкого вреда здоровью человека, — наказывается лишением свободы на срок до трех лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет.
3. Деяние, предусмотренное частью первой настоящей статьи, повлекшее по неосторожности смерть человека, — наказывается лишением свободы на срок до пяти лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет.
4. Деяние, предусмотренное частью первой настоящей статьи, совершенное лицом, находящимся в состоянии опьянения, повлекшее по неосторожности смерть человека, — наказывается лишением свободы на срок до семи лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет.
5. Деяние, предусмотренное частью первой настоящей статьи, повлекшее по неосторожности смерть двух или более лиц, — наказывается лишением свободы на срок до семи лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет.
6. Деяние, предусмотренное частью первой настоящей статьи, совершенное лицом, находящимся в состоянии опьянения, повлекшее по неосторожности смерть двух или более лиц, — наказывается лишением свободы на срок до девяти лет с лишением права управлять транспортным средством на срок до трех лет.

Но нужно ещё доказать, что был причинён пассажиру вред. Это зафиксировано в протоколе ГИБДД или в документах скорой помощи?! Друг может в суде дать показания, что тяжкого вреда он от ДТП не получил, что у него претензий нет.

Уточнение клиента

Так прав у меня нет и не было,что будет тогда в этом случае?

01 Августа 2013, 13:46

Уточнение клиента

да вред зафиксирован документально!а какие ему нужно давать показания,чтобы меня не посадили.

264 ст часть 2

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

2. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

1. Коментована стаття встановлює підстави, за наявності яких починається новий перебіг строку позовної давності, незалежно від строку, який сплив до часу виникнення цих обставин, за умови, якщо до виникнення цих підстав не сплив строк позовної давності.

2. Норма ч. 1 коментованої статті встановлює, що перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов’язку.

Розглядаючи цю норму, необхідно прийняти до уваги те, що у останній йдеться саме про дії учасників цивільних відносин. Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов’язків (див. ч. 1 ст. 11 ЦК). В цьому сенсі діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Разом з тим, при складанні позовних заяв з посиланням на визнання боргу, необхідно виявляти велику обережність, оскільки визнання боргу може бути витлумачено судом як відсутність предмету спору (п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), що є підставою для припинення провадження у справі. За таких обставин позовні вимоги мають включати в себе також вимоги по примусове стягнення сум заборгованості.

3. Норма ч. 2 ст. 264 ЦК визначає підставою для переривання перебігу позовної давності пред’явлення позову до одного із кількох боржників. Дія норми в цій частині розповсюджується на випадки субсидіарної відповідальності осіб та на випадки, у яких виконання певного зобов’язання покладено одночасно на декількох осіб (див. коментар до ст. 619 ЦК).

Крім того, норма ч. 2 ст. 264 Кодексу встановлює, що перебіг позовної давності переривається пред’явленням позову до однієї особи, якщо предметом позову є лише частина вимоги. З викладеного випливає можливість подовження строку позовної давності шляхом пред’явлення лише частини вимоги, якщо за характером відповідного зобов’язання припускається можливість виокремлення такої частини. Також необхідно мати на увазі, що частиною вимоги у будь-якому випадку є вимога про відшкодування збитків, сплата трьох відсотків річних за грошовим зобов’язанням (ст. 625 ЦК), а також сплата неустойки (штрафу, пені), якщо вони передбачені законом або договором.

Мего-Інфо — Юридична бібліотека №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 62

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

Коментарі кодексів

Веломагазин Украины №1

OBOD.com.ua

Доставка БЕСПЛАТНО. Со склада

Галузі права

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 264. Зняття інформації з електронних інформаційних систем

1. Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

2. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

1. Коментована стаття містить нормативно-правову регламентацію проведення втручання у приватне спілкування шляхом зняття інформації з електронних інформаційних систем. Сутність такої негласної слідчої (розшукової) дії полягає у здійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частин, доступ до яких обмежений власником, володільцем або утримувачем системи розміщенням її у публічно недоступному місці, житлі чи іншому володінні особи або логічним захистом доступу, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача.

2. Під електронною інформаційною системою у цій статті розуміється сукупність електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), периферійного обладнання та програмного забезпечення, призначених для автоматизації прийому, зберігання, обробки, пошуку і видачі інформації споживачам.

За своєю архітектурою електронні інформаційні системи можуть бути як локальними, в яких всі їх компоненти (база даних, система управління базою даних, клієнтське програмне забезпечення) знаходяться на одному комп’ютері, так і розподіленими, в яких компоненти розподілені по кількох комп’ютерах. Розподілені електронні інформаційні системи, у свою чергу, розділяють на файл-серверні інформаційні системи (в них база даних знаходиться на файловому сервері, а система управління базою даних та клієнтське програмне забезпечення знаходяться на робочих станціях) та клієнт-серверні інформаційні системи (в них база даних та система управління базою даних знаходяться на сервері, а на робочих станціях знаходиться клієнтське програмне забезпечення).

Як локальні, так і розподілені електронні інформаційні системи можуть бути відкритими і закритими для громадян, тобто доступ до яких обмежений їх власником, володільцем або утримувачем шляхом розміщення файлових серверів та робочих станцій інформаційної системи у публічно недоступних місцях, житлі чи іншому володінні особи (див. їх поняття у коментарі до ст. 267 КПК) та встановленням систем логічного захисту доступу до електронної інформаційної системи з робочих станцій локальної мережі підприємства, установи, організації тощо, або з робочих станцій, зв’язаних з файловим сервером через мережу Інтернет.

3. Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту. Слід зауважити, що у випадках, коли під час досудово-го розслідування встановлюється, що файловий сервер електронної інформаційної системи встановлений у публічно недоступному місці, житлі або іншому володінні особи, але доступ до баз даних, розміщених на ньому, не захищений системами логічного захисту доступу і можливий з робочих станцій, розташованих поза межами місць розміщення файлових серверів електронної інформаційної системи, зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин також можливе без дозволу слідчого судді. У цій ситуації складається тільки протокол зняття інформації з електронних інформаційних систем з відповідними додатками до нього з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 252 та 265 КПК.

4. Підставами для проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем є відомості, що в електронній інформаційній системі або її частині наявна інформація, що має значення для досудового розслідування. У клопотанні слідчого, узгодженому з прокурором, про дозвіл на зняття інформації з електронних інформаційних систем поряд із зазначенням відомостей, що перелічені у ч. 2 ст. 248 КПК, додатково повинні бути вказані ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи (найменування електронної інформаційної системи, фізична адреса розташування її файлових серверів та робочих станцій або електронна адреса в мережі Інтернет, її власник, володілець або утримувач) та спосіб, яким обмежений

доступ до неї. До клопотання додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

5. Отримавши ухвалу слідчого судді про дозвіл на зняття інформації з електронної інформаційної системи, слідчий письмово, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК доручає оперативному підрозділу, уповноваженому на проведення оперативно-технічних заходів, проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

6. За результатами проведення зняття інформації електронної інформаційної системи посадова особа оперативного підрозділу, яка здійснювала таку негласну слідчу (розшукову) дію, складає протокол з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 252 та 265 КПК та протягом двадцяти чотирьох годин з моменту припинення негласної слідчої (розшукової) дії направляє його прокурору.

Коментар до статті 264 Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,-

карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину с громадська без пека в частині дотримання встановлених правил зберігання зброї або бойових припасів У зв’язку із загально не безпечними властивостями цих предметів встановлюються спеціальні правила їх зберігання особами які володіють зброєю та бойовими припасами на законних підставах Недотримання цих правил загрожує тим хто такі предмети потраплять до рук сторонніх осіб будуть неправомірно використані ними Хоча відповідні правила адресовані тим хто володіє відповідними предметами на законних підставах видається, що відповідальність за ст 264 повинні нести й особи, які зберігають їх незаконно, вчиняючи ще й злочин, передбачений ст 263 Додатковим обов’язковим об’єктом альтернативно виступають життя, здоров’я, власність або інші блага

2 Предметом злочину с 1) вогнепальна зброя 2) бойові припаси На відміну від розглянутих злочинів (ст ст. 262 і 263), в даному складі злочину предметом с будь-яка вогнепальна зброя, включаючи і гладкоствольну мисливську та боєприпаси до такої зброї Така зброя і боєприпаси виступають предметом даного злочину тоді коди вони зберігаються як законно, так і незаконно

Не є предметом цього злочину вибухові речовини і вибухові пристрої

3. 3 об’єктивної сторони злочин характеризується недбалим зберіганням вказаних предметів злочину Воно має місце тоді коли не виконані передбачені нормативним актами умови зберігання зброї або бойових припасів, насамперед ті, які спрямовані на убезпечення їх від сторонніх осіб Обов’язковою ознакою злочину є суспільно небезпечні наслідки у вигляді 1) загибелі людей, 2) інших тяжких наслідків

Загибель людей означає смерть хоча б однієї особи До інших тяжких наслідків належать, зокрема, заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження Ці наслідки повністю охоплюються ст 264 і додаткової кваліфікації за ст. 119 і 128 не потребують

4 Суб’єкт злочину загальний

5 Суб’єктивна сторона характеризується необережною виною у вигляді злочинної самовпевненості Знаючи небезпечні властивості зброї та бойових припасів і правила поводження з ними, винний завжди передбачає можливість заподіяння ними шкоди, що виключає злочинну недбалість Тобто, недбало зберігаючи зброю або бойові припаси, винний передбачає можливість настання наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення При цьому особа необгрунтовано розраховує на обачність інших осіб, на те, що вони не використають зброю чи боєприпаси, які зберігаються з порушенням встановлених правил

Гражданский кодекс Украины (ГК Украины) с комментариями к статьям

Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності

1. Течение исковой давности прерывается совершением лицом действия, свидетельствующего о признании им своего долга или другой обязанности ‘ связи.

2. Исковая давность прерывается в случае пред ‘ явления лицом иска к одному из нескольких должников, а также если предметом иска является лишь часть требования, право на которую имеет истец.

3. После прерывания течение исковой давности начинается заново.

Время, истекшее до прерывания течения исковой давности, в новый срок не засчитывается.

1. Статья устанавливает основания, при наличии которых начинается новый течение срока исковой давности, независимо от срока, истек ко времени возникновения этих обстоятельств, при условии, если к возникновению этих оснований не истек срок исковой давности.

2. Норма ч. 1 комментируемой статьи устанавливает, что течение исковой давности прерывается совершением должником действий, свидетельствующих о признании им своего долга или другой обязанности ‘ связи.

Рассматривая эту норму, необходимо принять во внимание то, что в последний говорится именно о действиях участников гражданских отношений. Действующее законодательство не содержит перечня таких действий, но их обобщающей особенностью является то, что такие действия должны быть направлены на возникновение гражданских прав и обязанности ‘ связей (см. ч. 1 ст. 11 ГК). В этом смысле действиями по признанию долга являются действия должника непосредственно по отношению к кредитору, которые свидетельствуют о наличии долга, в частности уведомления должника в адрес кредитора, которому должник подтверждает наличие у него задолженности перед кредитором, ответ на претензию, подписание должником акта сверки расчетов или другого документа, в котором определена его задолженность.

Вместе с тем, при составлении исковых заявлений по ссылкой на признание долга, необходимо проявлять большую осторожность, поскольку признания долга может быть истолковано судом как отсутствие предмета спора (п. 11 ч. 1 ст. 80 Хозяйственного процессуального кодекса Украины), что является основанием для прекращения производства по делу. При таких обстоятельствах исковые требования должны включать в себя также требования по принудительном взыскании сумм задолженности.

3. Норма ч. 2 ст. 264 ГК определяет основанием для прерывания течения исковой давности пред ‘ явления иска к одному из нескольких должников. Действие нормы в этой части распространяется на случаи субсидиарной ответственности лиц и на случаи, в которых выполнение определенного обязательства ‘ Обязательства положено одновременно на нескольких лиц (см. комментарий к ст. 619 ГК).

Кроме того, норма ч. 2 ст. 264 Кодекса устанавливает, что течение исковой давности прерывается пред ‘ явлением иска к одному лицу, если предметом иска является лишь часть требования. Из изложенного следует возможность продления срока исковой давности путем пред ‘ явления лишь части требования, если по характеру соответствующего обязательства ‘ Обязательства допускается возможность выделения такой части. Также необходимо иметь в виду, что частью требования в любом случае является требование о возмещении убытков, уплата трех процентов годовых денежным обязательства ‘ язанням (Ст. 625 ГК), а также уплата неустойки (штрафа, пени), если они предусмотрены законом или договором.